Я погодився, але за певних умов.
Все має бути чесно. — Чесно, — з гіркуватою усмішкою промовив я. — Ти три місяці мені брехала. — Я не брехала, — заперечила Марина. — Просто не відкривала все одразу.
Це була стратегія. Ігорю, не будь наївним.
Так чинять усі.
Чоловіки теж прикрашають себе на побачення.
Це гра.
Вона підвелася.
Підійшла до мене.
Обійняла за плечі. — Давай не зіпсуємо цей вечір, — м’яко сказала вона. — Подумай про список.
Обговоримо деталі завтра.
Можливо, десь домовимося про компроміс.
Наприклад, квартиру можна взяти не сто вісімдесят, а сто п’ятдесят квадратів.
Але не менше!
Я відійшов від неї. — Іди, — сказав я. — Що? — вона здивовано перепитала. — Іди з мого дому.
Зараз же.
Обличчя Марини змінилося.
М’якість зникла.
Замість неї з’явилася жорсткість. — Ігоре, не поспішай, — прошепотіла вона. — Добре подумай.
Такі пропозиції, як моя, більше не отримаєш. — Геть, — вказав я на двері.
Вона схопила папку.
Запхала її в сумку.
Різким рухом наділа куртку. — Ти ще пошкодуєш, — кинула вона на порозі. — Залишишся сам.
Усі нормальні жінки хочуть того ж самого.
Просто я говорила чесно.
Я зачинив двері за нею.
Присів спиною до них.
Видихнув.
Наступного дня почалася атака.
Дзвінки кожні дві години.
Я не відповідав.
Повідомлення були довгими. «Ігоре, не веди себе по-дитячому.
Давай зустрінемось.
Обговоримо». «Готова на невеликі поступки». «Ображаєшся без причини.
Не прошу неможливого».
Я ігнорував.
Заблокував номер.
Минув місяць.
Через спільних знайомих я дізнався: Марина справді вийшла заміж за Олексія.
Деталі швидко розійшлися серед знайомих.
Було боляче?
Так.
Три місяці планів.
Віри.
Кохання.
Все виявилося ілюзією.
Але краще дізнатися правду зараз,
ніж через роки шлюбу.
Коли діти. Іпотека.
Спільне майно.
Коли піти набагато складніше.
Марина отримала Олексія.
Квартиру.
Весілля на сто п’ятдесят осіб.
Статус заміжньої.
А щасливою стала?
Сумніваюся.
Можливо, я так і залишуся один.
Не знайду того, хто полюбить не за гроші.
І добре.
Краще так.
Ніж жити з мисливицею в масці скромниці.
Кільце більше купувати не збираюся.
І пропозицій робити теж.
Перевірено: скромність нині — це частіше гра.
Розрахунок.
Стратегія.
Справжніх майже не лишилося.
Чи я просто не вмію шукати.
У мене з’явився другий канал із історіями, які сюди не викладаю.
Чи повинен чоловік забезпечувати сім’ю і давати жінці гарантії?
Яка ваша думка?👇Ставте лайк!👍
